Перспективи

ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ ЕНЕРГЕТИКИ МОВЛЕННЯ

Звертаючись до питання про перспективи досліджень проблем енергетики мовлення, слід, насамперед, зазначити, що відповідно до двох форм матеріалізації мовленнєво-мисленнєвої діяльності, ми плануємо диференціювати проблему за двома напрямами пошуків: дослідження енергетики усного мовлення і дослідження енергетики письмового мовлення.

До цього слід додати, що на першому етапі лінгво-енергетичних досліджень, які плануються проводитися за двома зазначеними напрямами, важливо не стільки вивчити природу розглянутих енергетичних процесів комунікації, сутність якої ще мало відома, скільки встановити, насамперед, динаміку змін кількісних енергетичних характеристик цих процесів. Важливо також зазначити, що вибір об’єктів подальших лінгвістичних досліджень у галузі енергетики мовлення передбачається орієнтувати переважно на пізнання процесів, пов’язаних з породженням мислення під час мовлення і мисленнєвого проектування дій індивіда в конкретних умовах комунікації.

Під час планування подальших пошукових експериментів передбачається звертати особливу увагу на те, що функціонування будь-якого об’єкта енергетичних досліджень мовлення є багатопараметричним феноменом і викликає необхідність його багатофакторного розгляду, міждисциплінарний теоретичний інструментарій якого має обов’язково включати загальнонаукові системний і синергетичний підходи.

При цьому вважаємо, що певні труднощі можуть виникати, найімовірніше, у процесі формування лінгвістами чіткої цільової структури кожного конкретного міждисциплінарного дослідження, а також під час формування методології наукового пошуку можливостей конкретизації методології та розробки або запозичення із суміжних з лінгвістикою галузей знання нових методів вивчення особливостей функціонування і взаємодії фізичної, психофізіологічної та психічної енергій, що забезпечують процеси породження мислення під час мовлення і мисленнєвого проектування дій комунікантів.

Тому останнім часом ми приділяємо пріоритетну увагу розробці зазначених методологічних проблем, результати якої викладені в публікаціях, що містять: 1) структурно-когнітивну модель функціонування механізмів породження і декодування смислу маніпулятивного впливу в комунікації; 2) узагальнену структурно-логічну схему ієрархічної структури засобів реалізації стратегії комунікативно-сугестивного впливу; 3) аналіз методологічних можливостей дослідження впливу сегментних одиниць на сугестію висловлення; 4) синергетичну концепцію породження інтерферованого мовлення білінгвом; 5) обґрунтування методологічних передумов комплексного дослідження проблеми сугестивного впливу мовленнєво-музичних творів на слухача.