
У статті наведений приклад системного опису результатів аудитивного аналізу живого спонтанного мовлення за двома параметрами порядку (емоції та прагматика). Обґрунтований у праці метод доцільно використовувати не лише у традиційних експериментально-фонетичних дослідженнях, а й розглядати ширше як перехідний методологічний інструментарій перспективних досліджень у галузі когнітивної фонетики, придатність проведення яких на інструментальному рівні при існуванні сучасних засобів виміру емоційної енергії, зон та інтенсивності збудження відділів головного мозку не може викликати сумніву.
Повний текст:
Рік публікації:
2009
Тип публікації:
Стаття
Мова оригіналу:
Українська
Видання:
Наукові записки. Серія: Філологічні науки
Номер:
81 (1)
Сторінки:
359–365