Наші праці

На основі висунутих авторами аксіоматичних припущень у статті обґрунтовано системну енергетичну модель взаємодії провідних комплексів комунікативних чинників, які виступають у якості
причин породження в психіці індивіда мовленнєвих універсалій. За допомогою моделі методами дедуктивної логіки доведено правомірність диференціації всіх наявних видів мовленнєвої комунікації на
три їхніх великих типи (ситуативна, прагматична й емоційна); описано механізм енергетичного насичення процесів породження мовлення та мисленнєвої діяльності, які синергетично саморозвиваються у психіці мовця; з методологічних позицій розглянуто закономірності локалізації психофізіологічної енергії мовця та термінологічно марковано шість реально існуючих підтипів його комунікативної поведінки. Результати проведеного таким чином концептуального моделювання здатні виконувати роль методологічної основи вичерпної класифікації трьох комплексів провідних чинників, що є, по суті, автономними системами, структура яких охоплює зв’язки між елементами багаторівневої множини конкретних факторів або причин, що впливають на когнітивні процеси саморозвитку породження мовлення та мисленнєвої діяльності мовця.

Ключові слова: види і типи комунікації, когнітивно-мовленнєво-мисленнєві процеси, прагматичні, ситуативні й емоційні комплекси факторів, мовленнєві універсалії, енергетична взаємодія, що
саморозвивається.